Ну хто оцю страшну безодню сотворив,
Що Всесвітом здавен і просто зветься?
Ніхто не розгадав це диво з див,
Та думка птахом в павутині б'ється.
Навколо нас зірки, планети і сонця,
Космічна прірва, темрява імлиста
І холод - шок, щоб стукали серця,
А в них жила енергія вогниста.
За край цієї прірви, бездни, пустоти
Ми і в думках не здатні долетіти.
Слабкі ж бо ми, рости ще нам й рости,
Закони щоб вселенські зрозуміти!
Безодня Всесвiту
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113020110865
Свидетельство о публикации №113020110865
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.