У люстерко не дивлюся,
Там страшнючий тип стирчить,
З його пики я сміюся,
Як з такою можна жить.
Під очима сині зморшки,
Щоки звисли до плечей,
Залишилось чуба трошки,
Сльози капають з очей.
Він такий старий і сивий,
Мов прожив вже сотні літ,
Не такий я й тим щасливий,
Хоча й сивий й також дід.
Інше я куплю люстерко,
Де приємний дід сидить,
Доки ще мені не смеркло
Інше бачити кортить.
06.03.11.
Люстерко
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113013102118
Свидетельство о публикации №113013102118
Рецензии