Забудь-не плач
Піди-пробач
Обійми на радості слів,
викинь не потрібне у вирій вітрів
Так щирою усмішкою шепочу
Це лиш одне-тебе забути хочу
Ти не побачиш болі ту сльозу мою,
зустрінеш спогади в раю
Якщо нахлине мить,
повір,твоя крижана душа ще спить
Неперевершено з надією вперед ідеш
І з вірою у нове-знаєш,не впадеш
Минуле там над містом пролітало,
тебе до себе закликало
Поринув,не стерпів,
почув цей знову мелодійний переспів
Де вперше ми зустрілись,
та наші серця загорілись
На жаль це спогади лише..
І те минуло,й те піде.
спогади
© Copyright: Юля Ковба, 2013
Свидетельство о публикации №113012911743
Свидетельство о публикации №113012911743
Рецензии