Прийшла до річки Галя за водою,
Зняла коромисло із відрами з плеча
У воду дивиться милується собою
Красою мати наділила це дівча.
Очима чорними і станом тополиним
Завжди усмішка на її губах
Голосом дзвінким і таким милим
Про неї річ у хлопців на вустах.
Закохані всі в Галю до безтями,
Пішли плітки не гарні по селу,
Що, як ворожка знає якісь чари,
І принесе для всіх вона біду.
Не знала Галя, що їй краса нашкодить,
І що в селі багато злих очей,
А заздрість тільки біди робить,
Для добрих і довірливих людей.
Сльоза від болі на очах з’явилась,
Чому неправда між людьми снує?
У воду дивиться, до неї нахилилась,
Лице умила чарівне своє
.
Не заздріть люди красоті ніколи,
Завжди цінуйте цей природній дар.
Жінкам красивим не робіть докори,
Бо вроду їм сам Бог надав.
ЖIноча краса
© Copyright: Борис Мохонько, 2013
Свидетельство о публикации №113012807779
Свидетельство о публикации №113012807779
Рецензии