Такi ми

Треба те, чого не маєш,
Гроші  взяти де не знаєш,
Тож чекаєш манни з неба,
Гульк і є  все те, що треба.

Хоч й працюєш ти щоденно,
Та ти знаєш достеменно,
Що на все ти не заробиш,
Тож  й небесну манну ловиш.

Бачиш хтось що хоче має,
Як цього він досягає,
Певно, праці тут не досить,
Що ж дохід йому приносить.

Може десь краде він гроші,
Друзі владні є хороші,
Тож почав чимсь торгувати
Та ділитись, щоб їх мати.

Спадок мо’ йому дістався,
Він їм мудро скористався
Та й почав щось виробляти,
Щоб добряче заробляти.

Не для всіх така удача,
Тож сидить він й гірко плаче,
І весь час даремно мріє
Та працює як уміє.

Проклинає владу всяку
Та не хоче з переляку
Йти на мітинги протесту
І гризе шкоринку черству.

Кладе зуби на полицю
Й зирка косо на столицю,
Може влада схаменеться,
Йти на мітинг не прийдеться.

Вже такі ми, товариство,
Перетерпимо все чисто,
Щоби влада не схопила
І до смерті не забила.

Це вже в’їлось в нашу душу,
Вижити я будь що мушу,
Бо в катівні «Серп і молот»
Царювали розстріл й голод.
22.04.12.