Мій рідний край, зелене Приорілля,
Безкрайній степ, до обрію поля,
Старезні верби посхиляли гілля
В холодне плесо кришталя.
Гайки, розкидані в байраках,
Із щебетом веселим солов’я.
І маки, маки, червонінні маки,
Поза селом устелена земля.
Нагадують, тут йшли бої криваві,
За рідний край, за кожну п’ядь землі.
І пам’ять про бійців, і слава,
Курличуть в небі журавлі.
Моя земля – село в тумані,
Край неба жевріє вогнем.
Весна іде – розкішна пані,
Прекрасніша із кожним днем.
Мiй рiдний край
© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113012801334
Свидетельство о публикации №113012801334
Рецензии