Моi тривоги та журба...

Як і колись – вбирає сонце осінь.
Як і колись – лягає в степ туман.
Як і тоді – душа кохання просить
І не зверта уваги на обман.
Як і тоді – розходяться дороги.
Як і тоді – скидає лист верба.
Лише тепер – мої одні тривоги,
Печаль, тривоги та журба...


Рецензии
Наталю, читаю Ваші вірші вголос: прекрасно звучать!

Надия Позняк   25.04.2013 01:05     Заявить о нарушении
Дякую, тепла Вам!!!

Наталья Сытник   25.04.2013 14:30   Заявить о нарушении