Зібравши мужність в свій кулак,
Насупила я брови так,
Щоб дати знак, що я се зможу
І ви всі стали насторожу.
Не буду я сидіти вперто,
А зроблю чесно і відверто.
Та встигну я, не забарюся.
Самотньо, але підкорюся.
Мені повірте, не збрехала,
На це підставу добру мала.
Хай покидають трохи сили,
Та зможу вже довести діло.
Я знаю точно недаремно.
Бо потім стане так приємно,
Коли поставив руки в боки,
Ти скажеш, що зробив уроки.
Це недаремно все було
© Copyright: Анастасия-Петровская, 2013
Свидетельство о публикации №113012601230
Свидетельство о публикации №113012601230
Рецензии