Близнюки

Однакові з тобою ми, мій любий.
Тому, напевно, й долі не зійшлись.
Природа всіх парує-балансує:
Вогонь – з дощем, із буревієм – штиль.

З тобою ж - два вулкани, два торнадо,
Два тигри в полюванні. Хижі ми.
Ми – дві стихії: повінь і лавина,
Два яструби, що здобич віднайшли.

Ми – переможці у щоденній гонці,
Ми аферисти, шукачі пригод,
Ми Клайд і Бонні, що в життя воронці
Крізь морок до зірок несемось стрімголов.

Ти пам`ятаєш: сніг і заметілі,
І ледь машину втримало шосе?
Тоді з тобою дивом уцілили,
А то ж нам - попередження було.

Я – аномальна, ти же – априродний.
Такого поєднання не допустить Світ.
Я бачу через відстань: де ти?-що ти?
Ти ж відчуваєш мій нестерпний біль.

Ми - близнюки, і думаємо разом,
Ми прокидаємось в безсонні водночас,
І вірші пишемо з тобою ми синхронно,
Ховаючись в безодні рим і фраз.

Я чую, коли думаєш про мене.
Як мовчки кличеш ти мене в ночі.
Дві половинки? – Ні! – Єдине ціле,
Розірване у паралельнії світи.