Вiдверто про мене

 Ти так і не пізнав,
 Яка ж я є насправді.
 Не зміг відкрить мої
 Всі тонкощі душі.

 Не знаєш, що люблю я
 Каву з ківі зранку,
 Не бачив, як танцюю
 З запалом, мов Кармен.

 Не чув, як я співаю,
 Коли у повній залі
 Всі стоячи плескають,
 І я зриваю “БІС”.

 Не знаєш ти про хобі:
 Про ковзани і мото,
 Про гоночні боліди,
 Повітроплавання.

 Про те, що нездоланне
 Переборю без бою,
 А якщо бій потрібен,
 Я першість одержу.

 Про те, яка я донька,
 Про те, яка я мати,
 Про те, як я читаю
 Своїм малим казки.

 Про те, як мій щовічір –
 У молитвах за тебе.
 Про те, як в сантиментах
 Дивлюся я кіно.

 Не знаєш ти, як страсно
 Я можу покохати.
 Не знаєш ти, як солодко
 Зі мною засинать.

 Я можу бути ніжною,
 А можу і строптивою.
 В очах – вирують бісики,
 У серці – водограй.

 В мені є все,
 Що хочеться подекуди мільйонам –
 Краса, струнка фігура,
 Ну, і кришталь душі.

 Дитячий є азарт
 І крихта аферизму,
 А як захочеш, буду
 Я музою твоєй.

 Не знаєш ти, як вправно
 Автівкою керую,
 І що коня приборкати
 Я можу на ходу.

 Ні, у вогняні хати
 Я входити не можу.
 І взагалі, беззахисть –
 То іноді моє.

 Ти міг би бути лицарем,
 Моїм кіно-героєм,
 Ну, а частіше – другом,
 Коханим-дорогим.

 Але….

 ….Ти так і не пізнав,
 Яка ж я є насправді.
 Не зміг відкрить мої
 Всі тонкощі душі.