Ганна Осадко. Такие... хлопчатые...

        Ганна Осадко.

        ТАКИЕ... ХЛОПЧАТЫЕ...

     Глеб Ходорковский (перевод)

     Дни такие короткие -похоже, как будто сама себе подстригаешь гривку -
    Тупые ножницы, клочья на кафеле - а, ну и чорт с ними,
    праздник, за ним другой а потом грипп, а
    оставаться страшно в этих комнатах-заметах такими немыми:
    Пан-то-ми-ма - пан или пропал! -игра, на роль обречены от зачатья,
    Ну, пора, ваша реплика! - тридцать шестым кеглем на рисовом свитке, дело простое
    тайно надеясь, что Бог  разрулИт всё и жирно поставит печать, и
    такие несчастные и по-зи-тив-ные (что аж противно) герои.
    Снегу насыпало или нападало так,что хороший хозяин собаку....
    А за окном - объезднАя. Фуры, водители - недремлющие как апостолы
                или санитары в палате,
    и старший - с глазами, слезящимися от бессонниц - спросил:
                - что, доныне всё ждёшь знака?
    Вон они, женщина! с неба летят - такие счастливые,
                такие сладкие,
                такие... хлопчатые...
               
                хлопья... (ми)...
   
                Концовка всё время варьируется, аж не знаю, что выбрать
   
               
                *   *   *



       


       Ганна Осадко

    ТАКІ,,, ЛАПАТІ...



Дні закороткі, буцім підстрижена власноруч гривка,
Ножиці тупі, пасма на кахелі, та й дідько із ними,
А той перший празник, а за ним другий, а за ним грип,а
Залишатися страшно у цих кімнатах-заметах такими німими:
Пан-то-мі-ма – пан чи пропав! – граємо ролі приречені від початку,
Ну ж бо, ваша репліка! – тридцять шостим кеглем на рисовому сувої…
 …і потайки сподіватися – що Бог все розрулить та поставить свою  масну печатку,
Такі бідолашні і такі по-зи-тив-ні,  що аж противно,  герої.
Снігу насипало, чи нападало – результат той самий – і добрий господар собаку,
Вічна об'їзна за вікном. Фури із водіями – недремними як апостоли чи санітари в палаті,
І найстарший – з очима сльозавими від безсоння – спитає: – ти досі чекаєш знаків?
От вони, жінко! Із неба летять – такі солодкі, такі щасливі, такі лапаті…


© Copyright: Ганна Осадко, 2013
Свидетельство о публикации №113011411606