Я забуду людську ваду...
А його все ще нема.
Вийду, сяду я на ганок.
Голову так біль пройма...
Що робити із цим болем,
Чим зарадити, і як?
Ой, кричала б на все поле,
Полетіла б, та не птах.
Тисну з розпачу долоні,
Очі тру від своїх сліз.
Я, як пташка у полоні.
Де взять сил тягнути віз?
Хвіртка скрипнула? - Ой, Спасе,
Дай промовчати мені,
Ще б любові із запасом
На всі життєдійні дні!
Я забуду людську ваду,
В Божі здібності вберусь! -
Прикриваю знову зраду,
Пробачаю, як Ісус.
24.01.2013
Натхнення від Олексія Бенкевича:
http://www.stihi.ru/2013/01/03/153.
Картина із Яндекса.
Свидетельство о публикации №113012404903
Сусідка скаржиться сусідці:
– Такий гуляка чоловік...
А твій, я чула, сидить вдома,
Вже перейшов з вина на сік?
– Еге ж, – сміється інша жінка. –
Мерщій мій досвід переймай.
Оце прийшов за північ Коля,
А я: «Іванчику, лягай!..»
Микола враз закляк на місці
Таких сюрпризів не чекав...
Почервонів і слів забракло:
– Це я, кохана, – простогнав...
Відтоді він – ні-ні з домівки.
Притих… Зразковий сім’янин…
І все запитує: «Зізнайся,
Я – найкохайніший з мужчин?»
Бурчак Ворожбянский 02.02.2013 21:23 Заявить о нарушении
(Мій чоловік, слава Богу, дома в ліжечку!)
Натхнення!
Людмила Дзвонок 03.02.2013 01:35 Заявить о нарушении
З щирою повагою автор.
Бурчак Ворожбянский 06.02.2013 11:34 Заявить о нарушении