Ти – море, ти хвилюєш й плачеш
А я у тебе все кидаю камінці
Я відтепер твоя хронічна недостача.
І серед галасу, людей тих обездолених
Мене в свої обійми ти приймеш
Твоя душа для мене лиш оголена.
І я прийду до тебе, руки простягну
Черпатиму тебе, ти безкінечний?
Я чую «так», тоді кохай мене одну.
Дістану я ногами твого дна,
Вночі сидітиму я біля тебе.
У тебе неймовірна глибина.
Нема ні монологів, ні сліз, ні метушні.
Я сяду на пісок поруч з тобою.
А ти шумиш і омиваєш мої ступні.
Як добре, коли поруч ти, мені комфортно
Торкнусь губами твоїх рук,
І ти закоханий безповоротно.
Тихіше, ще тихіше моря звук…
Ти - море
© Copyright: Нати Домини, 2013
Свидетельство о публикации №113012411997
Свидетельство о публикации №113012411997
Рецензии