Чарiвний вiночок

Заіскрило сонечко за вікном.
Звеселіло серденько - відлягло.
Від душі недуженька відійшла,
Бо весна красу землі принесла!

Розпустились деревця у гайку.
Я раненько в полечко та піду!
Ізберу кульбаби я квіточок,
На свою голівоньку ісплету вінок.

Покажуся милому козаку,
У віночок мрій, думок своїх уплету.
Загоряться оченька у нього
І не скаже словонька одного!

Зацілує в шелесті ніжних трав,
Під веселий спів пташок, скрип дубрав,
Запалає гаряче в нас любов
І повік не згасне вже той вогонь!


Рецензии