У кожного своя є Батьківщина,
Те місце, де ти народився та провів життя.
Так любі серцю поля, ліси й долини
І рідна хата батьківська твоя.
Ось поспішаєш знов до рідної оселі,
Яка для тебе найдорожча в світі є.
Своїм ключем ти відчиняєш двері,
В думках в дитинство повертаєшся своє.
Зайдеш у дім, відразу пригадаєш,
Як ти колись у цій родині жив.
І українську пісню заспіваєш,
Яку твій тато з мамою любив.
В такі хвилини відбувається щось з нами,
Не можемо відразу все збагнути.
Так защемить у серці до нестями,
Бо вже дитинство нам не повернути...
11.05.2007.
Так защемить у серц...
© Copyright: Лариса Яновская, 2013
Свидетельство о публикации №113012312325
Свидетельство о публикации №113012312325
Рецензии