Все добре, мабуть, всього досить –
їди, веселощів, тепла.
Та знов душа чогось голосить,
все нишпорить кругом стола.
Та зрозуміти б, що ще хоче,
душа обкрадена, чого?
Чого вона усіх мороче,
нема, немає вже того...
Нема того, що вона просить,
одна душа, одна, сама...
І хай тепер хоч вік голосить,
нема його уже, нема...
Нема його вже, нема...
© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113012311390
Свидетельство о публикации №113012311390
Рецензии