Чи може за оте що інший,
Мене спотворив ти колись?
Майбутній д'явол будеш вічний,
За мене краще помолись.
За що мене ти зненавидів,
За що мене ти так забув?
За те, мабуть, що з сотні видів,
Лиш я один недоторканний був.
Не треба було так робити.
Немає сенсу мене протиставляти до життя,
Його люблю, не зможу змити
Мого кохання до буття.
Ти зіпсував, його ти покалічив,
Тихенькими словами з закрамів,
Що день у день звучали наче вистріл,
Бо їх не слухать не умів.
То так ти мені платиш за ту чемність,
Що за каліцтво твоє спину гнув?
То так ти мені дячиш за преданість,
Якої не збув, коли мене ти вниз штовхнув?
Ну що ж, плати.
Не будь в боргу переді мною,
Будь чесним, всеодно я знаю, ти - шахрай.
Колись і я верну свій борг, бо знаю,
Ти зникнеш, я зостанусь, тож давай.
Життя, за що?
© Copyright: Доминик Смех, 2013
Свидетельство о публикации №113012201511
Свидетельство о публикации №113012201511
Рецензии