Не тiш себе примарними думками...
І не надійся – все уже пройшло.
Залишилася осінь поміж нами,
А, може, літа й зовсім не було.
Колись давно так трішки потепліло,
А ми й зраділи – думали весна.
Чекали, все чекали – не дозріло,
Бо не цвіло, то й зав’язі нема...
Свидетельство о публикации №113012108854