Ти знав мене ще будучи могутнім,
Мою маленьку жизнь на пам'ять заучив,
Мене проте звязав не із майбутнім,
А з тим що світ з людиною вчинив.
Ти мене знав, тобі усе я довіряю,
Ти можеш розказать моє буття,
За тебе мене сильно покарають,
Вчинять не можна таке каяття.
Моєму умові тобі відкрита лиш дорога,
Хочби не змарнувать останній аркуш цей,
Нема, за світ погасла вже тривога,
Через холодний піт недоспаних ночей.
Повір, мене хвилює всесвіт.
Бо я в захопленні від його див,
Ти був тоді, коли ще засвіт
Не був спотворений і кинутй у вир.
Ти завжди був, настільна критика, одвічно,
Я по тобі розкреслював шляхи,
Ти вчив мене, коли навмисно
Засуджував і не давав очей звести.
Тобі довірив війну й спокій,
Свого бурхливого буття.
Відверто - ти найбільший докір
Мого скандального життя.
Скандальний щоденник
© Copyright: Доминик Смех, 2013
Свидетельство о публикации №113012001175
Свидетельство о публикации №113012001175
Рецензии
Мені дуже подобається. Круто. Є суть, а особливо гарні останні рядки. Молодець так тримати.
Художниця 21.01.2013 21:58 • Заявить о нарушении
Художниця 21.01.2013 21:58 • Заявить о нарушении
