Кохання птах над прiрвою...
Підсвічують холодне синє полотно…
Нелюбого втішають і змарнілого,
У кого серденько окутане рядном,
Що зіткане з клубка печалі світлої -
Незайманих світанків, пристрасних ночей …
Так незрадливо й віддано люблю тебе…
Сльоза журбинкою скотилася з очей.
Втомився від зневаги й недовіри я,
Крило надії розбиває крига й лід...
Летить мого кохання птах над прірвою,
І падає знедолена душа услід...
Свидетельство о публикации №113012010631