Ти
Хоч говори мільярди слів,
А прийде смерть, подивиться, як дика,
Зруба твоє життя як жменю колосків.
Ти є. Тебе нема. Ти був. Дощу не любив слухать,
І не дививсь в майбутнє - просто жив.
Тепер не будеш. Може тільки думать,
Про щось, чого не встиг і не зробив.
Тобі не буде болі, лиш прощення,
За Богові придумані гріхи
Ти будеш мертвим і розум лиш нетлінним,
Його розтопчуть люди залюбки.
Ти є. Тебе нема. Ти будеш вічно.
У чіїйсь пам'яті лиш ти вогонь.
Та він не буде тліть одвічно,
Бо і його внесуть до земних скронь.
Ти є. Тебе нема. Скасуй час-простір,
Убий на обрії страховиськ і примар.
Забудь усе - ти будеш вічно, спокій
В тобі, в мені. Нема вже більше справ.
Свидетельство о публикации №113012001040