Весна, як почюття безодні
Не в силах втриматись без крил
Стелиться дощем по долу
Подихом квітки
Ці любі природи ювелірні вироби
Квіти в долонях,
Як сніг сліпить, і плачю я,
Від щастя плачю, Не від болю
Смійюсь вітаючись весні
Ти йди по світу, лиш по волі
Не загуби щасливі сни
Нехай хоч мить подовжить віку
До того як залишиш світ
Де я чекатиму на дворі
Твій подих, зрозумів без слів
Ти ще повернишся, десь скоро
Повітрям повністю живим
Весна
© Copyright: Михаил Дубривный, 2013
Свидетельство о публикации №113011904458
Свидетельство о публикации №113011904458
Рецензии