Ластiвки

При хатині, під стріхою ластівка гніздо звила -
Вона діточок маленьких там виховувала.
Дітки їсточки просили, ще й пищали, що є сил,
Їжу їм несла на крилах, щоб вони скоріш росли.

І співала трудівниця, переспівувала -
Людям добрим у сердечко радість сонячну несла.
І росли її маленькі, жовтороті пискуни -
В ластівок як їх матуся, співочих, переросли.

Ось, минають літа-роки, дні трудящії ідуть,
А веселі трудівниці – ластівки - добро несуть.
Біля всіх осель лунає їх веселий переспів -
Людям дійсно прибуває в труднощах веселих днів.

Хай літають і співають - людям душеньки щастять,
Смак життєвий добавляють – гніздечка собі мостять,
Пташенятка підростають та й дорослішають стіль,
Щоб не звітрилась ніколи  щебетання цього сіль!

Зачекай, дивись весною - з вирію в наше буття
«Кольори дзвінкоголосі» мчать покращити життя,
Щоб барвистими піснями повнити наш небокрай!
Читачу вельмишановний, їх від зла оберігай!


Фото з інтернету.