Холодно...
Бо моє полум'я згасає,
коли в когось твоя краса є,
але не я це...
Всеодно,
не виберусь з твоєї пастки,
і розривається на частки
моє серце.
І зараз сумно мені так,
я проводжаю твій літак,
шукаю знак,
приспів:
бо покохати я не змушу
не тіло, і не вільну душу,
ні словом і не дією,
живу я лиш надією,
що в почуттях щось спалахне,
коли побачиш ти мене,
що повернешся ти охоче,
і це - не сон, як в попередні ночі...
Байдуже
мені на всіх, коли ти поруч,
тебе звик бачити праворуч,
сумую дуже...
приспів:
але кохати я не змушу
не тіло, і не вільну душу,
ні словом і не дією,
живу я лиш надією,
що в почуттях щось спалахне,
коли побачиш ти мене,
що повернешся ти охоче,
і це - не сон, як в попередні ночі...
Пішло не так що зрозуміти
не можу, хочу тобі квіти
подарити...
Полум я
© Copyright: Максим Обрывко, 2013
Свидетельство о публикации №113011708961
Свидетельство о публикации №113011708961
Рецензии