Не грошi приносять життя щасливе

Людмила Дзвонок

Поету потрібна самотність - це вірно,
Та лише тоді, коли творить безмірно!
Коли вже друкований вірш перед оком,
То відгук хотів би почути він збоку.

Не хочу носити, що маю я, потай.
Для чого ж велася ота вся робота -
Бродила з думками, дивилась на небо,
Щоб мудрість була у вірші та, що треба?!

Коли вже Бог дав тобі дар оцей в руки,
То ти вже не можеш з ним мати розлуки:
Шануй те, що маєш, рядок впорядковуй,
До Бога звертайся, люби свою мову,

Відкрий для людей ту дорогу безхмарну!..
Не жди, що платню ти отримаєш з дару:
Отримав без грошей - верни без тих гривень,
Не гроші приносять життя нам щасливе.
17.01.2013.

Відгук на:http://www.stihi.ru/2013/01/10/1405.

Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении

Другие произведения автора Людмила Дзвонок

Рецензии

Написать рецензию

Ваша теза про гроші зрозуміла. Про божий дар - трохи сумнівно, бо багато людей звичайну графоманію вважають саме за нього, і впевнені, що мусять, як Ви влучно пишете "Відкривати для людей ту дорогу безхмарну". Вслухайтеся: ВОНИ (обрані богом?) для людей... Так, наче самі вже над людством вознеслися своїм талантом. Ні! Моя думка, що талант, чи праця автора мають СЛУГУВАТИ оточенню.Тому класу, з якого він виходець. Нехай навіть тій нації(якщо вона того потребує для захисту себе від нападок якихось ксенофобів) Це можливість віддячити якось за своє життя, показати його доцільність, чи що.Ну щось таке.

Олег Омелянчук 17.01.2013 20:09 • Заявить о нарушении

+ добавить замечания

Шановний Олеже!І моя думка, що праця автора має слугувати оточенню. Не сумнівайтесь про Божий дар.В Біблії є про це: "Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил..." - Послання Якова, 1:17. А в Матфія, 10:8 написано: "Ви дармо дістали, дармо й давайте." - Це все за ті ж таланти і дари від Бога. Але всякий дар треба вдосконалювати, працювати над ним. І гордість тут не має варти. Дуже боляче, коли талант іде не в ногу з Творцем - Він ніколи не забирає дари назад.
З повагою,

Людмила Дзвонок 17.01.2013 21:43 Заявить о нарушении

"Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!" Послання того ж Якова до Солунян(перше, звичайно),1.26 Це я про те, як часто деякі автори ховаються за Творця замість звичайної людської бесіди одне з одним. Невже без цитат не може бути діалогу?

Олег Омелянчук 17.01.2013 22:06 Заявить о нарушении

Може бути діалог.Я почитала Ваші твори. Ви хочете кращого через жорстокість? Цього ніколи не буде.Зле породжує тільки зле.

Людмила Дзвонок 17.01.2013 22:12 Заявить о нарушении

Ваш висновок невірний. До жорстокості закликають релігії(згадайте їхні історичні походи по своїм і чужим трупам), я ж - переконаний гуманіст-атеїст, який не відкидає необхідність адекватного захисту від стороннього насильства. А Третій закон Ньютона (закон дії та протидії) ще ніхто не відміняв.

Олег Омелянчук 17.01.2013 22:20 Заявить о нарушении

Кожен має право на свою думку, а час все покаже. Я теж колись була атеїстом, в дипломі "5" по ньому, та 15 років уже з Богом.
Миру всім нам!

Людмила Дзвонок 17.01.2013 23:42 Заявить о нарушении

Нічого, не впадайте у відчай - таке вже Ваше життя, як маятник: атеїст-віруюча-... Рух ще не закінчено. Я ж свого світогляду не міняв в угоду ні моді, ні стороннім кукловодам. Отаким атеїстом, поважаючим православне християнство, вже й помру. Всього й Вам!

Олег Омелянчук 17.01.2013 23:55 Заявить о нарушении

+ добавить замечания

На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.

Написать рецензию Написать личное сообщение Другие произведения автора Людмила Дзвонок