Прощання
Лиш Бог Всевишнiй
Зможе розтулити їх.
I я будую замок на пiску,
Душа хитається вiд вiтру на мiстку.
Вона наповнена печаллю до країв.
I лине стогiн над водою замiсть слiв.
Свидетельство о публикации №113011710697
Гоніть печаль від себе, люба,
Щоби вона більш не страждала.
Від цього ж можна дати дуба!
(Вибачаюсь за іронію, але це мій
поетичний стиль. Будьте оптимістом!)
Бурчак Ворожбянский 20.01.2013 23:17 Заявить о нарушении
Вера Сурикова 22.01.2013 08:07 Заявить о нарушении