Народження

Ніч із кокону білого віхоли
Намотала ниток. Ранок стріхами
Розірвав сиве прядиво холоду.
І крізь нього проміння, як золото,
Полилося тихенько на вишиті
Срібним шовком дерева. У тиші тій
Заяснілося. Втішено, весело
Заспівали птахи. Вітром чесана
Похилила верба закосичені
Жовті прутики. Сонцем засвічений
День зимовий родився під вітами,
У снігу, що палав самоцвітами.

Для ілюстрації використано картину Д.Кустановича "Зимовий ранок"
http://levkonoe.livejournal.com/7467214.html

15.01.2013р. 22:35


Рецензии
Чудова пейзажна лірика, люба Наталочко! Вдячна та з ніжністю Марго

Поставила у вибрані, аби спілкуватися! Раджу Вам вірші Лариси Вировець та Інни Приходько - маю надію, що сподобаються...

Маргарита Метелецкая   08.02.2013 13:43     Заявить о нарушении
Тішуся, пані Маргарито, що вам сподобався вірш пейзажної лірики.
Вдячна за рекомендацію авторів. Неодмінно завітаю на їхні сторінки.

Наталя Мазур   13.02.2013 00:24   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.