Народження
Намотала ниток. Ранок стріхами
Розірвав сиве прядиво холоду.
І крізь нього проміння, як золото,
Полилося тихенько на вишиті
Срібним шовком дерева. У тиші тій
Заяснілося. Втішено, весело
Заспівали птахи. Вітром чесана
Похилила верба закосичені
Жовті прутики. Сонцем засвічений
День зимовий родився під вітами,
У снігу, що палав самоцвітами.
Для ілюстрації використано картину Д.Кустановича "Зимовий ранок"
http://levkonoe.livejournal.com/7467214.html
15.01.2013р. 22:35
Свидетельство о публикации №113011600791
Поставила у вибрані, аби спілкуватися! Раджу Вам вірші Лариси Вировець та Інни Приходько - маю надію, що сподобаються...
Маргарита Метелецкая 08.02.2013 13:43 Заявить о нарушении
Вдячна за рекомендацію авторів. Неодмінно завітаю на їхні сторінки.
Наталя Мазур 13.02.2013 00:24 Заявить о нарушении