В той час, як вiтер шепотить пiсень...
Небесна даль над сонним ставом широчіє,
і синьо-сіра майоріє мла з-за лісу.
Ти в кожному моєму слові, думці, дії.
Рукою ночі струшуючи день,
моя печаль настелює на очі
драпову завісу.
Свидетельство о публикации №113011507219