Зорі – допитливих янголят очі
Небо – навічно зачинені двері
Холод насправді снігу отчим
Ми на початку занедбаної ери
Вітер нас за руки сміло веде
Поміж кам’яних самотніх титанів
Навряд чи знайдемо сьогодні Едем
Але це не вплине на наші плани
Навіщо нам міфічні сади
Якщо і в хащах дворів – добре
Ніч пускає в обличчя дим
Рукою важко зачіпає обрій
Нiчне. укр. Володимир Ковальчук
© Copyright: Оксия Жмгоо, 2013
Свидетельство о публикации №113011506829
Свидетельство о публикации №113011506829
Рецензии