Троянда

Я квітку примітив в саду розцвіла.
Червона троянда, яка ж чарівна.
Не в змозі від тебе я відійти
І погляд очей своїх відвести.

Для кого троянда ти розцвіла?
Кого ощасливиш, яка доля твоя?
Та лиш знаю одне – одній сумно цвісти
А вірне кохання, дуже тяжко знайти.

Можуть роки пройти, ти одцвісти
А вірне кохання, так і не знайти.
Померкне краса і врода твоя…
Не миле тобі буде й життя.

В ночі прохолода тебе освіжає,
Віра в кохання тебе зігріває.
В ранці в росі купаєшся ти,
Щоб чарівною бути і щастя знайти.

Добре як знайдеш, ти щастя своє.
Щастя бажаю, так, воно є.
Горе тобі, як зламають в ночі,
«Зґвалтують» і стопчуть тебе на землі.

Ще «звірів» багато є на землі.
Вони топчуть, ламають все у ночі.
Володарями світу називають себе
А в день «овечу» шкіру зодягне й живе.

Червона троянда, будь гарна завжди,
Щоб щастя зазнала, не знала біди.
Та гідність свою ти не втрачай,
Нахаб і нехлюй - колючками зустрічай.