Литературе

Хочу сказати, добра пані,
Спасибі вам за ті роки,
Коли зі мной, Літературо,
По одному шляху пішли.

Ні на однісіньку хвилинку
Мене не залишали ви,
Та щиро ви допомагали
 Шляхетність обрести мені.

І перш за все моя подяка
Відноситься вашим батькам:
Франку, Шевченку та Сосюрі,
Та іншим славним діячам.

Вони усі доволі різні,
Але є спільна в них мета -
Створити вас, шановна пані,
Ви – їх кохання, їх дитя.

Буваєш ніжна та ласкава,
Як в лісі квітка чарівна.
Буває, що вируєш грізно,
Як в сивих небесах гроза.

Вклоняюсь вам у ноги, пані,
За те, що не зломились ви
У ті часи, коли жорстокі
Вас знищить прагнули кати.

Вони розп’яття готували,
Брудним взуттям топтали вас,
Велике вогнище палили,
Але настав щасливий час.

Сліпучо гарна та тендітна
Нарешті піднялись з колін.
Розправив білосніжні крила,
Ви ринули у височінь.

Дивлюся я за тим польотом
І хочеться сказать мені -
Спасибі вам, літературо,
Що є ви у моїм житті.