О, хто б проспівав мені пісню,
Що лине до мене весь час,
Про те, як на небо піднісся
Господь, і як любить Він нас.
Цю пісню б обмив я сльозами,
Бо гине душа на землі,
Я втратив тут радість із вами,
Чи знову знайду я її?
Ви, звірі і птахи, заплачте,
Нехай із плачем все мине,
Сльозинки мої ви пробачте
Й утіште у горі мене.
* По мотивах писання преподобного Силуана Афонського
Душа моя нудьгу за Тобою 193
© Copyright: Владимир Мирошник, 2013
Свидетельство о публикации №113011411059
Свидетельство о публикации №113011411059
Рецензии