Душа моя сумує по Тобі,
Тебе не бачить в храмі і у хаті
І плаче у стражданні і біді,
Шукаючи твоєї благодаті.
Ти хочеш – і даєш її мені,
А хочеш забираєш, як у сні.
Не міг просить раніш – не знав її.
Тай як того просить, чого не знаю?
До Тебе лиш тепер молитви всі,
Бо насолоди я її чекаю.
Я полюбив в душі Творця свого,
Твій Дух Святий заполонив всього
* По мотивах писання преподобного Силуана Афонського
Душа моя нудьгу за Тобою 185
© Copyright: Владимир Мирошник, 2013
Свидетельство о публикации №113011410880
Свидетельство о публикации №113011410880
Рецензии