Господня благодать солодка дуже 128

  Що хочеш ти, душа сумна,
  Яка в моїм дому?
  Що ти розшукуєш одна,
  І плачеш ти чому?

Сум за Володарем стоїть,
Вже стільки літ і зим
Не бачила його, ; сто літ
Печаль моя за ним.
Послав мені він навздогін
І милість, і журбу,
І хочу я, щоб знову він
Завжди зі мною був.

  Що плачеш, просишся простить,
  Моя душа, чому?
  Забула, що родилась ти
  В гріху, в добу сумну?

Ні, не забула я ніяк, ;
Ту милість Бог нам ллє.
Яка солодка благодать,
Що Дух Святий дає!
Я знаю Господа любов,
Солодку, наче мед,
Душа і тіло в щасті знов,
І мимо лине смерть.

  Чого ж в сльозах, моя душа?
  Бог милості ж дає!
  Куди тобі ще поспішать,;
  У тебе все вже є?!

Як хочеться іще знайти
Й ніколи не втрачать,
Солодку мить, Його прости,
Господню благодать.
Так хочеться мені летіть
В обійми до Отця,
І хочеться завжди любить
Лише свого Творця!

* По мотивах писання преподобного Силуана Афонського