Як сонце все обігріває
І живить квіти польові,
Що тільки сонечко кохають
Й ростуть угору по весні.
Так само і душа в любові
Спішить до Бога, аж тремтить,
Як хмарка в сонячній обнові,
Що до небес своїх спішить.
Душа в блаженстві вся витає,
Вся в Нім, та думає й про нас,
Бо хоче, щоб всі люди мали
Таке блаженство, як вона.
* По мотивах писання преподобного Силуана Афонського
Господня благодать солодка дуже 127
© Copyright: Владимир Мирошник, 2013
Свидетельство о публикации №113011410758
Свидетельство о публикации №113011410758
Рецензии