З нами назавжди

Коханому чоловікові
В очі твої, - щоб не змерзнути,
В долоні, - аби заснути...
Якби ж уміла я пензликом,
На скрипці чи хоч трикутнику
Твоєї лишити суті.

 
А ти - за вікном сніжинкою,
То ніжно неба вуаллю...
Як добре - твоєю жінкою,
Як добре, що я тебе знаю,
Й не страшно, що буде далі.

 
Вмиваюсь тобою в Йордані.
І гріюся вдома кішкою.
Мені ти - для всього даний -
Святого, і не без грішного,
Чим лише людина тішиться.

 
Вмокаю ніс у твій подих...
І, як дитя, пригортаюся.
Ми нехтуємо незгодами,
Ми знаємо, що таке щастя
Ніколи не завершається.

08.01.2013 рік

 

 


Рецензии