Спогади
Хай тебе не турбує
Ця замріяна осінь,
Де тобі на листівці
Напишу, що люблю.
Може, спогад проникне
В серці ніжности просінь,
Що, як птаха у клітці,
Завмира від жалю....
Може, спогад навіе
Сивих днів давнину
І згадаеш, Маріє,
Осінь ту чарівну.
Пролітають хвилини,
Та минають години,
Пори року безслідно летять.
Приміряє наряди,
Проснувшись ізнову
Той же самий замріяный сад.
Свидетельство о публикации №113011303802
на украинском языке звучит ПРЕКРАСНО и
настолько душевно и волнительно,что слов нет...
С уважением, Виктор Васильевич!
Натали Мишарина 15.03.2023 12:05 Заявить о нарушении