Зрада

22 Апр, 2009

Говорив: "Єдина!". Говорив: " Бажана."
Я ж, боготворила... Вірила: "Кохана!".
Пелюшки складала. Готувала льолі .
На дитя чекала... Вгадувала долю.
Нагадала Щастя-Радості без міри.
А Біда у хату... Щастя потьм"яніло!
І слова колючі вдарили у серце...
"Іншу я кохаю! Проживеш! Не сердься!"
Стоголосо плаче зраджена Колиска...
Застигають сльози - намистинок низка.


Рецензии
Наташо! Ваш вірш - крик душі. Зрада - найстрашніша не тільки для жінки, а й для будь-кого. Бажаю щастя! Забігайте на вогник. З повагою

Надежда Крайнюк   13.01.2014 23:05     Заявить о нарушении
Дякую,Надіє.Це й справді крик душі 24-річної давності.Дякую.Заб1жу,тільки б часу більше на все мати.))З теплом і добром.

Наталия Бучковская   18.01.2014 23:46   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.