Веснянi дзвони
А сонця зайчики щось невимовне коять.
У серце хоч-не-хоч проник любові хміль;
Б'ють соки з-під землі, зимові рани гоять,
І свіжість пахкотить від навколишніх ріль;
Меланхолійна лінь... Лукавий березіль...
У сповитку бруньок нове життя пульсує,
Замри, прислухайся, і ти його почуєш -
Одвічного буття щасливий передзвін!
Пройде ще кілька днів, землиця заквітує
На повну широчінь своїх безмежних гін,
І задзвенить навкруг Життя могутній дзвін!
Свидетельство о публикации №113011211091
Красиво! Недолго осталось ждать весны... оживёт вновь природа, жизнь наполнится яркими красками и любовью:)) С улыбкой
УДАЧИ!!!
Любовь Черноок 14.01.2013 18:17 Заявить о нарушении
Мыкола Ковальчук 14.01.2013 18:40 Заявить о нарушении