А на душі моїй неспокій
і кришталем печаль бринить.
Мій Ангеле блакитноокий,
Спини,благаю,щастя мить.
здається в серце зорі впали,
бо юність згадками щемить....
Тебе усе життя кохала...
Не в змозі й досі розлюбить.
Чумацьким шляхом десь блукаю,
зірковим сяйвом мерехчу...
Чийсь шлях освітлюючи, знаю,
що в мороці й Тобі свічу.
6 сер 2011|
А на душi моiй неспокiй
© Copyright: Наталия Бучковская, 2013
Свидетельство о публикации №113011210224
Свидетельство о публикации №113011210224
Рецензии