Стезя, омита сльозами,
Надій розп'ятих частий ряд...
Знову з неразданнимі призами
Відчай простує за мною в лад...
Як важкий крок, як шлях мій довгий!
Гримаси нині правлять бал!
Але оголить піднятий полог
Жорстокість підлих зазивав!
Вони залучають і заманюють,
І з насолодою зраджують,
І слів їх леза виблискують,
І душі ревно січуть ...
Ось, нарешті, рубіж останній,
За ним-відрадний , в снах спокій ...
Печалі світло сяє нетлінно,
Благословляючи шлях земний ...
Шлях Христа на Голгофу ... Він пройшов його, щоб нам не довелося ...
Шлях Христа на Голгофу...
© Copyright: Ирина Царенко-Николаева, 2013
Свидетельство о публикации №113011108698
Свидетельство о публикации №113011108698
Рецензии
