Оповiдка укр Вадим Жалюк

– Чуєш?
– Що?
– Журавлі...
– Так, осінь.

Пригадай
Шурхіт листя,
Його оповідки вечірні.
І осінь
Здавалася зблизька
Закоханих постатей
Тінню.
Над річкою
Втомлений парк
В нічних сутінках
Листя палить.
Він розсудить,
Хто з нас
Був не правий.
Він минулого
Збутись
По-своєму прагне.
Пам’ять жовтого листя –
Ніщо,
В порівнянні
З вогнем всесильним.
Як не я,
То хай осінь буде
Званим гостем
На твоєму весіллі.


Рецензии