стати рiкою - стать рекой

                Поэтический  перевод  с  русского:http://www.stihi.ru/2012/07/15/8125
                http://www.stihi.ru/2012/07/21/5543


Вниз  стрибнути  і  розсипатися  дощем,
віялом-веселкою  –  сім  оман,
хмаркою-примарою,  мов  туман,
душу  –  вітру  вільному,  серце  –  вщент...
Відбирати  значущість  камінців
оберігом,  кучері  білі  хвиль,
і  затоном  лагідним  зняти  біль,
душі  напувати,  мов  горобців.
Навіжений  казиться  водоспад,
у  безодню  канути  навмання –
в  бризки  розбиватися  –  маячня!..
темним  вирам  всупереч  той  каскад...

А  до  гирла  змійкою  підповзти,
в  морі  розчинитися,  наче  сіль,
а  тоді  злетіти  у  вир  відтіль
і  дощем  вертатися...
До  мети...

          * * *

Джерела  надій  твоїх  і  струмки
позбирати,  всотувати  запал,
дарувати  сповненість  і  причал,
і  звести  між  нами  мости,  містки.
Розчинити  біди  і  розвести,
колисати  мрії  твої,  дітей,
і  вінки  для  тебе  плести  з  лілей,
в  чорторий  зманити  від  самоти.
Ніжно  обіймати  і  піднести,
і  приймати  силу  твою  і  стать,
гинути  без  розсуду,  воскресать,
і  напитись  в  ревнощах  гіркоти...
Вчити  обтікати  біль  перешкод,
розтрощити  скелі,  спрямити  путь...

Тільки  от  узимку  –  ти  не  забудь!
...лід  сильніший  вод...


          ОРИГИНАЛ:

Прыгнуть  вниз  –  рассыпаться  сотней  брызг,
отразиться  радугой  в  свете  дня
и,  растаяв  призраком,  вдаль  маня,
душу  –  ветру  вольному,  сердце  вдрызг...

После  –  гальку  бережно  собирать
оберегом,  к  берегу  гнать  волну,
тихой  гладкой  заводью  вдруг  уснуть,
отражая  зелень  прибрежных  трав.

И  приснится  взбалмошный  водопад, 
где  с  уступа,  голову  очертя,
ты  нагой  кидалась,  назло  чертям  –
в  пику  тёмным  омутам  тот  каскад...

К  устью  по-змеиному  подползать,
серебриться  таинства  чешуёй,
раствориться  в  большем,  всю  соль  познав,
и  дождём  вернуться  к  себе  самой...

             * * *

Родники  надежд  твоих,  ручейки
собирать,  и  впитывать,  и  крепчать,
дать  тебе  наполненность  и  причал
и  возможность  строить  мосты,  мостки.

Растворить  все  беды  и  развести,
унести  мечты  твои,  укачать,
подарить  глубины  моих  начал
и  невинной  лилии  лепестки.

Хлюпать  носом,  ластиться  и  ворчать,
принимать  и  силу  твою,  и  стать,
что-то  неразумное  лепетать,
бурно  ревновать  тебя  сгоряча.

Научить  препятствия  обтекать,
рушить  скалы,  если  сужают  путь...

Только  в  зимнем  холоде  /не  забудь!/
станет  льдом  река...