Сон восени

Предлагаю Вашему вниманию очередной перевод. Напомню слова оригинала:

В лесу прифронтовом (М.Исаковский/М.Блантер)

 С берез - неслышен, невесом
слетает желтый лист.
Старинный вальс "Осенний сон"
играет гармонист.

Вздыхают, жалуясь, басы,
и, словно в забытьи,
сидят и слушают бойцы,
товарищи мои.

Под этот вальс весенним днем
ходили мы на круг,
под этот вальс в краю родном
любили мы подруг;
под этот вальс ловили мы
очей любимых свет,
под этот вальс грустили мы,
когда подруги нет.

И вот он снова прозвучал
в лесу прифронтовом,
и каждый слушал и молчал
о чем-то дорогом,
и каждый думал о своей,
припомнив ту весну,
и каждый знал - дорога к ней
ведет  через войну.

Пусть свет и радость прежних встреч
нам светят в трудный час,
а коль придется в землю лечь,
так это ж только раз!
Но пусть и смерть - в огне, в дыму -
бойца не устрашит,
и что положено кому,
пусть каждый совершит.

  Так что ж, друзья, коль наш черед -
  да будет сталь крепка!
  Пусть наше сердце не замрет,
  не задрожит рука.
  Настал черед, пришла пора.
  Идем, друзья, идем!
  За все, чем жили мы вчера,
  за все, что завтра ждем!

Теперь сам перевод:

«Сон восени»

Прадавній вальс «Сон восени»
Лунає в тишині
З берези знов злітає лист –
Я бачу уві сні.
А струни кобзи все бринять
Про рідних в далині.
Солдати слухають, мов сплять,
Вночі на чужині.

Якось інакше він лунав
Раніше, навесні.
Колись на танець він нас звав
В далекі мирні дні.
Цілунком очі закривав
Коханій під цей вальс.
І зараз смуток серце вкрав,
Коли згадав я  Вас.

Та хай звучить він знов і знов
В окопах, в бліндажі
Згадає кожний з нас любов, 
Якою дорожив.
Примариться бійцю нехай
Кохана навесні.
І перемогу травень-май
Несе у цій війні.

Світити буде в час важкий
Очей твоїх вогонь!
І не злякає кулі свист
Ледь чутний біля скронь.
А якщо смерть у цій борні –
Усе ж зупинить нас.
Пробачиш з сином ти мені,
Що не прийшов до вас.


Ну  досить, друзі! Уперед!
Усе у нас в руках.
І якщо черга к нам дійде –
Згадаєм співака.
За тих, про кого він співав,
Життя ми покладем.
А землю нашу і любов
Назавжди збережем!