Пургой согреты в январе морозы... Романс

ПУРГОЙ СОГРЕТЫ В ЯНВАРЕ МОРОЗЫ...
РОМАНС

НЕ ВЕРЬ В СУДЬБЫ НЕЛЕПЫЕ УГРОЗЫ,
КОЛЬ ТЫ СО МНОЙ, ТЕБЯ УБЕРЕГУ.
ПУРГОЙ СОГРЕТЫ В ЯНВАРЕ МОРОЗЫ,
ТРОПИНКУ К СЧАСТЬЮ ПРОЛОЖУ В СНЕГУ.

Я СОБЕРУ В ГЛУХОМ ЛЕСУ ВАЛЕЖНИК,
В УГЛУ МЕДВЕЖЬЕМ РАЗВЕДУ КОСТЁР.
ТЫ РЯДОМ БУДЕШЬ СЧАСТЛИВА, КАК ПРЕЖДЕ,
МЫ ПОВЕДЁМ О ЖИЗНИ РАЗГОВОР.

ЗА ПОЛЕМ РЕЧКА, А ЗА НЕЙ ДЕРЕВНЯ,
А ПЕРЕД ХРАМОМ ТАМ И РОВ, И ВАЛ.
БЫЛ НА РУСИ ОБЫЧАЙ ОЧЕНЬ ДРЕВНИЙ,
КОГДА ЖЕНИХ НЕВЕСТУ ВОРОВАЛ...

ТЫ ПРОТЯНИ МНЕ ЛАСКОВЫЕ РУКИ,
СОГРЕЮ ПАЛЬЦЫ, НЕЖНО ОБНИМУ.
НАМ НИ К ЧЕМУ СТРАДАНЬЯ И РАЗЛУКИ,
ТЕБЯ БЕЗ КРАЖИ В ЖЁНЫ Я ВОЗЬМУ.

МЫ В ХРАМ ВОРВЁМСЯ, ТАМ НАС ОБОГРЕЮТ,
И ЗАЗВОНИТ ЗВОНАРЬ В КОЛОКОЛА.
И ТЫ ЗАПЛАЧЕШЬ, ЧУТОЧКУ РОБЕЯ,
ВЕДЬ ТЫ ТЕПЕРЬ НАВЕК - МОЯ ЖЕНА...

ГОРЕЛИ СВЕЧИ, ВОСКОМ ЛИЛИ СЛЁЗЫ,
ГОСПОДЬ ПРИВЁЛ НАС В ЭТОТ СВЕТЛЫЙ ХРАМ.
ПУРГОЙ СОГРЕТЫ В ЯНВАРЕ МОРОЗЫ,
МЕТЕЛЬ И ВЬЮГИ НЕ СТРАШНЫ УЖ НАМ!


ПУРГОЮ В СІЧНІ ГРІЮТЬСЯ МОРОЗИ...
Перевод на украинский язык ПЕТРА ГОЛУБКОВА.

Не вір в безглузді долеві загрози,
Зі мною ти – тебе я вберегу.
Пургою в січні гріються морози,
До щастя стежку прокладу в снігу.

Я нині в лісі хмизу назбираю,
В глухім кутку багаття розведем.
Ти будеш поруч, щастя запалає,
Ми про життя розмову поведем.

За полем річка, а село за нею,
А перед храмом, далі – рів і вал.
Був звичай на Русі доволі древній,
Коли коханий наречену крав...

Ти простягни мені ласкаві руки,
Зігрію пальці, ніжно обійму.
До чого нам страждання і розлуки?!.
Тебе в дружини я і так візьму.

Ми в храм вірвемось, там нас обігріють,
І задзвонить дзвонар у шлюбний дзвін.
Трохи вспплакнеш ти, трохи пожалію,
І станеш ти найкращою з дружин...

Свічки горіли, воском лили сльози,
Господь привів нас у цей світлий храм.
Пургою в січні гріються морози,
І не страшні вже хуртовини нам!

(вільний переклад П.Голубкова)



ЗАЦЕЛУЙ МЕНЯ СВОЕЙ НЕЖНОСТЬЮ...РОМАНС
http://www.stihi.ru/2008/11/12/6

В РОЖДЕСТВЕНСКУЮ НОЧЬ...РОМАНС
http://www.stihi.ru/2013/01/05/1466

ЗИМНЕСНЕЖНАЯ ТЫ НЕЖНОСТЬ МОЯ...РОМАНС
http://www.stihi.ru/2013/01/09/1522