Можливо?
Що котить стало повних вод блакить:
В чуттях – тремке, із суші – неозоре,
Плюскоче й шириться по снах століть.
Так часом хвилі: лагідні й шалені,
Зродившись враз у серденьку чуттям,
Несуть комусь у щирім одкровенні –
Кохання вість, що сповнена життям!
В невпиннім танці котяться одвіку –
Збивають в пишну піну мить снаги.
Ще більш як зорі, непідвладні ліку –
І до знемоги пестять береги...
Ген-ген на яхтах вітер пне вітрила,
Несе на хвилях білу суть думок –
Летить вона удалеч легкокрила,
Можливо, в русі тім – до Неба крок?
Свидетельство о публикации №113011103718
Кожен Ваш вірш, Валентино - наче пісня!
Подальшого натхнення! І нехай душа завжди співає!
Анна Олейникова Композитор Детск 16.01.2013 01:01 Заявить о нарушении
Валентина Чайковская 16.01.2013 09:29 Заявить о нарушении
Анна Олейникова Композитор Детск 16.01.2013 19:40 Заявить о нарушении