Це все про неi

Це все про неї. Колір. Запах. Смак.
Наврочені вірші, дурні ідеї.
Дарити зорі прийнято за так.
І руки простягнулися до стелі…

І я тобі шукаю світлу тінь.
Як знайдеться – відкрию тобі двері.
А ти помчиш сягати далечінь
І навіть не довчишся в універі.

(Крихтина серця відскочила геть
І стала самостійно обирати,
Життя нове, де все йде шкереберть...
Старе, де вже її не здивувати...)

Я віднайду все те, що загубив:
Зелений гай, дощі, вечірні втоми,
Очікування сонця, як мотив,
Щоб просто не приходити додому.

Всі гасла, що знешкодили життя,
Підтримували сенс його плетіння.
Та де знайти твоє серцебиття,
Щасливий розмах вій; руки зімління?

Не розпрощались очі чарівні,
Квиток десь дівся. Пізно на дисплеї.
Я знову чую кроки зазивні,
Що, ледь помітно, згладжують алею.

Ми підемо разом в зелений гай…
І хай на світі завше так ведеться:
Не треба говорити «прощавай»,
Щоб серце поверталося до серця.

2013