Нарядили мертве т ло
В труну положили,
З верху кришкою накрили –
В яму опустили.
Батюшка чита молитву,
Кадилом махає.
Копачі на гроба землю
Яму закидають.
Перед тім як опустили
В лоба цілували,
Та не злим, а добрим словом
Мертвого згадали.
Згадувала його жінка,
Діти і сусіди.
Лиш, мовляв, добро робив він,
Нікому обіди.
А якщо кого й обідив –
Те не пам’ятаємо.
Коли ж ми тебе ганьдьбили –
Прощення благаємо.
Ти пробач нам. Не в обіду.
Не запам’ятай нам зла.
Будь прощений, та прости нас –
Ми ж – відпустимо «козла».
Пєвча, батюшка, ікона,
Панахида, сорок днів,
Капусняк, кутя, горілка –
Гомін в гору полетів…
Чи розкаже хто живому,
Прощення попросить?
Про Ісуса хто живому
Добру вість приносить?
Йди – проси живий живого.
Примирися з Богом.
Мертвий тебе не почує.
Мертвий вже за рогом.
Мертвому ніщо не треба.
Мертвий не прощає.
Бог живий живого чує –
Живого втішає.
*****
Свидетельство о публикации №113011111879