Як нас полишають друзі,
То сумно стає, хоч край,
Але будь не довго в тузі,
І нових собі шукай.
Бо друзів навколо повно,
Потрібно лиш їх знайти,
Словечко, й лукавий погляд –
Вони ж бо такі, як ти.
В веселу свою хвилину,
А може, що й і в сумну,
Товариш тебе не кине
Одного, а чи одну.
А разом і щастя більше
І горе не так сумне,
Нічого ти з ним не бійся,
Погане усе мине.
Як нас полишають друзi
© Copyright: Владимир Мирошник, 2013
Свидетельство о публикации №113011006154
Свидетельство о публикации №113011006154
Рецензии