Дуель
А хотілося білих грибів.
Тож свідомість картинами ницими
Об’єднала в розпусті рабів.
Шкіра жінки біліла лілеями,
А бажалося маків та руж.
Пальці піт до долонь поприклеював,
Намагався тримати чимдуж.
Очі жінки вкривалися хмарами,
Що сховали прозорість пустель.
Насолода єднання примарою
Нас втягла у смертельну дуель…
10.01.2013
Свидетельство о публикации №113011005708